Що таке кислотність грунту?

Під кислотністю ґрунту розуміють його здатність проявляти хімічні властивості, які характерні кислотам.

Обумовлюється така здатність наявністю в їх структурі великої кількості іонів водню і достатком у поглинаючому прошарку грунтів обмінних іонів водню і алюмінію.

Кислотність ґрунтових розчинів вимірюється показниками рН, для яких 7,0 - це величина, характерна для нейтральних ґрунтів.

Відповідно, нижче семи - це кислотні грунти, вище - лужні.

Землі, які мають підвищену кислотну реакцію, відрізняє низький рівень родючості, всі сорти рослин розвиваються на них слабко, засвоюваність поживних речовин на такому ґрунті вкрай низька.

До земель такого типу відносяться всі різновиди підзолистих (для них характерний рівень рН 4,5 - 5,5), і торф'янистих грунтів (рН 3,5 - 4,5).

Крім цього, до підвищеної закислоченності можуть призводити невиправдано високі норми внесення азотних добрив, надлишок яких накопичується у верхніх шарах грунту у вигляді кислотних включень.

Тому для успішної рослинницької діяльності на таких ґрунтах необхідно проведення комплексу заходів по нейтралізації зайвих кислотних складових.

Як визначити реакцію грунту

Існують так звані народні методи, що дозволяють із тією чи іншою долею точності визначати кислотність земель.

До них відноситься аналіз зростаючих на оброблюваних площах рослин (в першу чергу, бур'янів).

На кислих грунтах можна зустріти подорожник, хвощ, верес, жовтець їдкий і повзучий та інші види бур'янів.

При їх наявності, можна зробити висновки про зайву закислоченність площ.

У деяких випадках може мати сенс оцінка ґрунтових зразків по їх реакції на відвар листя смородини, або по реакції на лакмусовий папір.

Але це низовий, примітивний рівень, характерний для малих господарств.

Великі аграрні підприємства використовують у своїй діяльності серйозний лабораторний аналіз, виконаний у спеціалізованих лабораторіях аналітичної хімії.

Як розкислювати кислий грунт

Отже, в тому випадку якщо проведені лабораторні дослідження показали, що на оброблюваних землях рН істотно нижче 7 (при рН = 3,5 грунт вже вважається сильно кислим), то необхідно внесення спеціальних хімікатів з метою зниження кислотності.

Найпростіший і найпоширеніший метод - це внесення великої кількості лугу.

Найбільш дешевим і доступним різновидом таких речовин є всі сорти вапна.

А також деяких інших речовини, лужні компоненти, які після внесення вступають у реакцію з кислотними складовими грунту, нейтралізують їх, знижуючи загальний рівень кислотності.

Основна частина аграрних культур добре розвивається і плодоносить, зростаючи на грунтах з нейтральною реакцією і близької до неї, тобто слабокислотні або слаболужні.

І розкислення допомагає створити комфортні умови для рослин навіть на початково кислому ґрунті.

Як розкислювати грунт вапном

Різновид речовини, яка найчастіше використовується для цих цілей - це вапно-пушонка (гашене вапно).

Використовують також вапно мелене і негашене, а також гранульовані аналоги цих речовин - карбонат кальцію, кальцій-магнієве добриво, кальцій-сірчане добриво.

Як приклад такої обробки розглянемо внесення вапна.

У разі використання іншого негранульованого матеріалу для вапнування, правила його введення в ґрунт майже не зміняться.

Вносити вапно слід у осінній післявбиральний період. Пов'язано це з тим, що вапно є досить сильним хімікатом, здатним зробити негативний вплив на кореневу систему рослин і «випалити» ґрунтову мікрофлору.

З цієї причини його краще вносити в землю після зняття врожаю.

Тоді процеси хімічної взаємодії кислотних і лужних компонентів припадають на міжсезоння, і до весняних передпосівних заходів ми отримуємо вже готові площі, з необхідними показниками кислотності.

При внесенні вапна вдаються до поверхневого типу введення.

Необхідну кількість речовини розподіляють по оброблюваній площі, з подальшим неглибоким розпушуванням (в межах 20 см) і поливом ґрунту.

Розпушування та полив дозволяють якісно закласти внесений розкислювач для грунту, так як для вапнування використовуються матеріали самих дрібних фракцій.

І відсутність закладення може привести до того, що під впливом вітру, внесене вапно опиниться розподіленим по площі нерівномірно (що може призводити до зворотного явища - залужування окремих ділянок) або взагалі буде винесене за межі орних земель.

А проведений полив стимулює активну взаємодію кислотних компонентів ґрунту з введеним лугом.

При цьому рекомендовані норми внесення, які зазначені в таблиці нижче.

У разі використання для вапнування гранульованих речовин, необхідне дозування для кожного типу оброблюваних грунтів, а також сезонність проведення робіт (осінь або весна), як правило це вказується виробником хімікату, а принцип внесення схожий із зазначеним вище.

Необхідна кількість засобу рівномірно розсіюється по оброблюваних площах і ретельно перемішується з верхнім шаром ґрунту.

Глибина шару може змінюватися в межах від 10 до 20 см.

Після введення і перемішування також рекомендований полив з метою активізації хімічної реакції.

Втім, деякі виробники гранульованих хімікатів-розкислювачів не рекомендують примусове перемішування свого продукту з землею.

При цьому, багатьма з них рекомендується проводити вапнування навесні і без обов'язкового поливу, оскільки склад і властивості внесеної речовини дозволяють лужним компонентам внесених хімікатів швидко поширюватися в верхньому шарі ґрунту і взаємодіяти з кислотними компонентами природними методами (під впливом опадів, ґрунтових вод і кліматичних умов ).

Тому багато господарств застосовують саме гранульовані розкислювачі, так як це найбільш ефективний спосіб, не тільки для швидкого розкислення грунту, але і для економії часу, витраченого на обробку ґрунту.

Однак, у зв'язку з цим, нагадаємо потенційному покупцеві про необхідність ретельного вивчення інструкцій та іншої довідкової інформації щодо засобів агрохімії перед їх купівлею і безпосереднім застосуванням на практиці.

Інші способи розкислення грунту навесні

Якщо з якої-небудь причини немає можливості провести вапнування восени, то можна це зробити у весняний передпосівний період.

А оскільки часу у ґрунту для переробки хімікату буде значно менше, то підбирають для цих цілей менш потужний засіб зі щадними щодо рослин властивостями.

Це можуть бути зазначені вище гранульовані хімікати (володіють необхідним набором властивостей), а також в якості такого засобу традиційно використовують крейду (в деяких випадках її можна замінити доломітовим борошном).

Крейда, або як її ще називають - карбонат кальцію, в цьому випадку застосовують за тією ж методикою, яка вказана для вапна: рівномірний розподіл по площах, далі перемішування з верхнім шаром землі і полив.

При визначенні норм внесення речовини, за основу можна взяти дані з зазначеної вище таблиці.

Але перед тим як розкислювати грунт крейдою у весняний період необхідно врахувати кілька важливих моментів:

1) весняне вапнування потрібно виконувати як можна раніше, в самому кінці зими, коли ледь зійшов сніг.

2) часовий інтервал між внесенням крейди і передпосівним внесенням азотних добрив повинен бути максимально тривалим.

Пов'язано це з тим, що більшість добрив-джерел азоту погано поєднуються з крейдою (і вапном).

Тому якщо інтервал між розкисленням і введенням азотовмісних речовин занадто малий, то в результаті амонієва форма азоту може бути не засвоєна рослинами.

Крім зазначених у цій статті речовин існує ще кілька хімікатів, які використовуються для зміни кислотності орних земель.

У різних господарствах для цих цілей практикують використання сульфат алюмінію, гіпсу, деревної золи, цементного пилу та інших речовин.

Кожен із названих засобів має свої переваги, недоліки і нюанси застосування.

Розбиратися з тим, який розкислювач підібрати для вашого господарства і ваших умов експлуатації - простіше і надійніше за допомогою фахівця.

Інтернет-магазин Родючий Елемент пропонує своїм покупцям не тільки купити розкислювачі ґрунту в Україні на найвигідніших для вас умовах, але і скористатися консультаціями менеджерів компанії, за допомогою яких ви придбаєте найбільш ефективні агрохімікати, на найвигідніших для вас умовах.