Щоб боротися зі шкідниками і поліпшити врожай картоплі, часто використовують суперфосфат. З азотними добривами потрібно поводитися з особливою обережністю, адже якщо перевищити необхідну норму, можна спровокувати активне зростання наземної частини, а це негативно позначиться на бульбах.

Дотримуючись рекомендованих правил внесення сульфату амонію, ви досягнете прекрасного врожаю з великими плодами.

Внесення цих добрив варто здійснювати ранньою весною. Необхідно відзначити той факт, що позитивного результату можна досягти виключно в разі внесення добрив у процесі посадки, дотримуючись існуючих норм. Добрива можна використовувати в сухому або в розведеному вигляді.

Як правильно удобрювати картоплю

Вносити добриво потрібно локально (прямо під картоплю в процесі висадки). Це обумовлено будовою кореневої системи.

Її коріння не розростаються вглиб грунту, залишаючись у компактному положенні поблизу материнської бульби.

Використання комплексних добрив повинно виконуватись ще до формування грядок, при весняному перекопуванні земельної ділянки.

Щоб у кожну лунку потрапила однакова кількість поживних речовин, використовуйте мірні пристосування.

Осіння підготовка грунту під картоплю

Тривале використання одних і тих же земель для вирощування одних і тих же культур незмінно призводить до виснаження ґрунту.

Для цього корисно після зняття врожаю (у випадку з картоплею, це буде восени) вносити в грунт велику кількість органіки і мінеральних добрив «довгограючого» типу.

Органікою традиційно може бути перегній (можливо також використання не перепрілого гною, за зиму він досить перепріє), компост, солома від переробки злакових і так далі.

Добрива з тривалим періодом переходу поживних компонентів до структури грунтів - це суперфосфат, фосфоритне борошно (це добриво взагалі вносять один раз у декілька років) та інші.

Ефективні також джерела калію - сірчанокислий калій, калійна селітра, калимагнезія тощо.

Винятком можуть бути речовини, які містять хлор, наприклад, хлористий калій. Картопля чутлива до хлору, тому цей хімічний елемент потрібно виключити.

У тих випадках, коли земля під цей коренеплід заражена патогенною мікрофлорою, рекомендується обмежити внесену кількість органіки, або відмовитися від її внесення взагалі, так як гній, перегній і залишки рослинного біоматеріалу можуть служити живильним середовищем для шкідливих бактерій.

У цьому випадку обмежуються внесенням мінеральних добрив і висадкою рослин-сидератів.

Весняна підгодівля картоплі

У весняний період картопля, як і більшість інших аграрних культур, потребує посиленого постачання азоту.

Ідеальним середовищем для цього коренеплоду є грунт, удобрений сумішшю органічних і мінеральних добрив. Можна виділити кілька варіантів таких сумішей:

Аміачна селітра і сульфат калію вносяться у вигляді суміші (1:1), з розрахунку 40 г на 1 м² площі після переорювання засаджених сидератами земель;

Аміачна селітра і сульфат калію по 20 г, доломітове борошно - 450 г, суперфосфат - 30 - 40 г, перегній (7 - 10 кг) також вноситься на 1 метр оброблюваної площі.

А також можливі інші комбінації органіки і мінеральних добрив у залежності від умов, в яких вони застосовуються.

Можлива також відмова від використання органічних речовин при підживленні. У цьому випадку можна порекомендувати використання:

- нітрофоски з розрахунку 5 кг на 100 м² площі;

- нітроамофоски 3 кг на 100 м².

Кореневе підживлення картоплі

Цей різновид підгодівлі використовується при підгортанні і розпушуванні для того, щоб полегшити проникнення поживних речовин у область кореневої системи рослини.

В якості добрив для кореневого підживлення застосовують гній (пташиний, коров'ячий і інші види, прийнятно навіть використання свіжого, неперепрівшого гною), а також сечовину, в якості мінерального компонента підживлення.

Органічні речовини (гній) змішують із великою кількістю води. Десь із розрахунку 1 л органіки на 10 л води. Корисно отриманій суспензії дати відстоятися і почати процес бродіння. І тільки після цього вносити в грунт.

Сечовину також використовують у вигляді водного розчину, з концентрацією 20 - 25 г на 10 літрів води. З нормою витрати цього субстрату на рівні 0,5 л на один кущ картоплі. Аналогічним чином, у вигляді водного розчину, з ідентичною концентрацією можливе використання аміачної селітри, розчинних тукосумішей і інших добрив.

Після проведення описаних заходів, картоплю рекомендується рясно полити.

Позакореневе підживлення картоплі

З огляду на те, що вегетативний період у рослини досить тривалий, всіх перерахованих вище способів підживлення їй буде недостатньо.

У зв'язку з цим практикуються позакореневі способи підживлення. Їх можна умовно розділити на фосфорне і карбамідне підживлення.

Фосфорне підживлення - проводиться в завершальний період цвітіння кущів картоплі і для цього готується розчин суперфосфатів з розрахунку 0,1 кг добрива на 10 літрів води. З витратою 10 л розчину на 10 м² оброблюваної площі.

Карбамідне підживлення - проводиться двічі, з інтервалом приблизно в два тижні. При цьому перша обробка здійснюється через пару тижнів після появи повних сходів на всій площі.

І для цього готують суміш з наступним складом і концентрацією компонентів:

- Карбамід - 100 г;

- Калію монофосфат - 150 г;

- Борна кислота - 5 г;

- Вода - 10 л.

Для другої обробки беруть водний розчин з тими ж компонентами, тільки їх кількість збільшують у два рази, при тому ж об'ємі води.

Боротьба з хворобами картоплі

Картопля схильна до різних захворювань. Фітофтороз, альтернаріоз, різні різновиди гнилі, парші та інші.

Як цьому протистояти? Перш за все, не варто щорічно під посадку картоплі виділяти одні і ті ж площі. Зміна місця посадки рекомендована майже для всіх аграрних культур.

Картоплю ж корисно висаджувати на ті землі, на яких вирощувалися рослини, які збагачували грунт азотом. Це можуть бути квасоля, горох та інші бобові.

Також небажано використовувати бульби, в якості насіннєвого матеріалу, з яскраво вираженими ушкодженнями, ознаками захворювань та іншими дефектами.

Як профілактичний захід, здатний допомогти може бути пророщування бульб на світлі.

При незначних ураженнях, цей захід здатний нівелювати патогенний вплив грибкових захворювань.

Однак бульби з серйозними ураженнями повинні вибраковуватися з посадкових матеріалів.

Допомагає обприскування кущів. Для цього заходу застосовують слабкий водний розчин мідного купоросу і інших засобів агрохімії.

Боротьба зі шкідниками картоплі

У всіх різновидів сільськогосподарських культур є шкідники, і картопля тут не є винятком. І крім традиційних шкідників для цієї рослини - колорадського жука і капустянки, посадки картоплі страждають від гусениці-совки, картопляної молі, цикадки, картопляної блішки і дротянки.

Найбільш ефективними методами боротьби з цими та іншими шкідниками є обприскування посадок спеціальними хімікатами отруйної дії.

Також проводяться заходи з обробки посадкового матеріалу.

Сучасна хімічна промисловість має безліч препаратів комплексної дії, однаково ефективних проти комах і проти грибкових збудників захворювань.

Правильне використання засобів аграрної хімії, у поєднанні з набором агрономічних заходів дозволяють, як ефективно підживити рослини на всіх етапах їх вегетації, так і запобігти ураженню хворобами і можливий вплив шкідників на врожай картоплі.